Новини
Є такий постулат, що культура, нація живі, поки живуть традиції. Так можна сказати і про компанії. Компанія жива, поки
живуть традиції, особливо такі, як купання на Водохреще.
В цьому році це вже був восьмий раз (так, саме восьмий), коли ми здійснюємо обряд занурення на Водохрещення.
Перший раз був ще в далекому 2012 році.
Купання в ополонці – це одна з традицій АвтоНова-Д, яка для мене дуже важлива та близька.
Це своєрідне випробування себе, наскільки сильний духом. Випробування саме сили духу, так як можливості тіла,
я думаю, набагато ширші, ніж ми звикли вважати.
В цьому році Хрещення по православному обряду було в суботу, день для більшості компанії вихідний, тому задача
зібратися стала ще вагомішою.
Збір як зазвичай був біля станції метро Почайна (Петрівка) на 9:00 і ми відправлялись на «наше» місце –
вулицю Прирічну затоку Дніпра.
Бажаючих випробувати себе в цей суботній день виявилось не так багато, як я очікував. Не берусь судити, що стало
причиною – чи те, що день був вихідним, чи просто духу не вистачило.
Після прибуття ми швидко роздягнулися, щоб не встигнути замерзнути до:
І пішли занурюватися в ріку по черзі, першим був я:
Далі Роман Долід:
Вадим Наумов:
Андрій Малявка:
Та замикав нашу групу Олексій Думанський:
Нас було п’ятеро! Ми з Вадимом, повторююсь – вже у восьме!
Андрій Малявка став постійним учасником занурень після приходу в нашу компанію, а ось Долід Роман та
Думанський Олексій (у обох прізвище починається на Д :) здійснили обряд вперше, здійснивши свої мрії.
Декілька фото на морозі, на пам’ять:
Моя донечка Поліна завжди підтримує мене в цей день, навіть прокинулась з самого ранку у вихідний, її підтримка особливо
надає мені сил.
А далі – вдягатися по-швидкому, поки не змерзли. Хто не занурювався в ополонку, напевно не знає, що після того, як вийдеш
з води, наступає приплив тепла та щастя, які, здається, не закінчаться ніколи. Трохи пізніше, коли емоції трохи спадають, холод
починає потихеньку приступати до своєї місії і тут дуже важливо не пропустити момент, так як одягатися буде вже не так весело
і ноги, у яких остання черга, можуть сильно підмерзнути.
Та трохи чаю:
На весь обряд – не більше 30 хвилин, весь день попереду, з відчуттям повного щастя від здійсненного!
На задньому плані на фото – церква та величезна кількість народу. Для того, щоб здійснити обряд, багато людей чекають у черзі.
Для здійснення обряду потрібні і Віра і сила духу.
Віра – це те, що повністью належить людині, ніхто і ніколи не може відібрати Віру без особистої згоди.
І наостанок хочу привести слова Ісуса Христа, які живуть в мені:
« По Вірі Вашій і буде Вам».
Суть цієї фрази дуже глибока. Людині під силу абсолютно все, якщо вона вірить в те, що досягне всього, чого бажає.
Нехай Віра в те, що ви робите, чим живете, буде настільки міцна, щоб ніхто не зміг похитнути її ні на секунду, і тоді ви
досягнете всього, чого забажаєте.
Миру Вам і Добра!
20.01.2019
Богдан Дука